> Яка смiшна новина! Интересно, как ИИ научился по-хохлински писать, если там все слова случайно генерятся? :-)
Специально попросил пана Дiпсiченко написать рассказ на мове:
Напиши рассказ на украинском языке про коня в пальто который был атеистом
**Кінь у пальто, який не вірив у бога**
У маленькому містечку, де всі знали одне одного, жив незвичайний кінь на ім'я Гриць. Він не просто носив елегантне пальто та капелюх (що вже було дивним), але й… був атеїстом.
— **"Боги? Немає жодних доказів!"** — говорив він, попиваючи каву в місцевій кав'ярні.
Інші тварини й мешканці містечка часто ходили до храму, молилися, вірили в чудеса. Але Гриць лише посміхався:
— **"Якщо бог існує, то чому він створив мух? І навіщо нам комахи, які літають прямо в очі?"**
Одного разу до міста прийшла страшна посуха. Люди й тварини почали молитися, просити дощу. Лише Гриць вирішив діяти — він знайшов стару іригаційну систему, полагодив її і врятував посіви.
— **"Дивіться! Це ж чудо! Бог послав нам рятівника!"** — закричала курочка.
— **"Ні, це не чудо, — відповів кінь, поправляючи капелюх. — Це інженерія."**
З часом мешканці звикли до його поглядів. А коли хтось питав, чому він не вірить, Гриць відповідав:
— **"Я вірю в те, що бачу. А бачу я пальто, каву та розумні вчинки. І цього мені достатньо."**
І так, кінь у пальто продовжував жити своїм розсудливим життям, доводячи, що можна бути добрим, розумним і… трошки цинічним — навіть без віри в вищі сили.
**Кінець.**
*(Іронічно-філософська історія про раціоналізм у світі, де всі очікують чудес.)*
У маленькому містечку, де всі знали одне одного, жив незвичайний кінь на ім'я Гриць. Він не був схожий на інших коней — носив елегантне пальто, курив люльку і читав книжки. А ще Гриць був атеїстом.
— Як то так? — питали його сусіди. — Усі тварини вірять у бога! Навіть комахи!
— А я не вірю, — спокійно відповідав кінь, поправляючи пенсне. — Бо не бачив доказів.
Це дратувало місцевих. Священик-ведмідь намагався переконати Гриця, що бог є, бо "хто ж інакше створив сонце?". Але кінь лише сміявся:
— Якби бог існував, чи дозволив би він, щоб коні носили пальто?
Одного разу в містечко прийшла страшна злива. Річка вийшла з берегів, і всі кинулися рятуватися. Люди й тварини молилися, але вода не вщухала. Тоді Гриць зняв пальто, кинув люльку і організував рятувальну операцію: він плавав туди-сюди, витягуючи з потопу дітей, старих і навіть того самого ведмедя-священика.
Коли негода минула, усі зібралися на площі.
— Грицю, — сказав ведмідь, — ти врятував нас. Може, ти все-таки повіриш у бога?
— Ні, — відповів кінь, одягаючи висушене пальто. — Я просто повірив у нас самих.
З того дня містечко трохи змінилося. Тепер тут було більше книжок, менше проповідей, а на стіні ратуші висів портрет коня в пальто з написом: *"Рятуйте себе самі. І носите те, що вам подобається"*.
Сейчас, сейчас